"Кока-Кола”
В 1886 році доктор і
фармацевт Джон Пембертон (John Pemberton) намагався приготувати мікстуру на
основі витяжки з листів південноамериканської рослини кока й африканських
горіхів кола, що володіють тонізуючими властивостями. Пембертон спробував
готову мікстуру й зрозумів, що вона має гарний смак. Він вважав, що цей сироп
міг допомогти людям, що страждають від втоми, стресу й зубного болю. Фармацевт
відніс сироп у найбільшу аптеку міста Атланти. У той же день були продані перші
порції сиропу, по п’ять центів за склянку.
Однак напій Coca-Cola з’явився в результаті
недбалості. Випадково продавець, що розбавляв сироп, переплутав крани й налив
газовану воду замість звичайної. Суміш, що вийшла, і стала "кока-колою”.
Споконвічно цей напій не мав великого успіху. За перший рік виробництва
газування Пембертон витратив 79,96 дол. на рекламу нового напою, але зміг
продати Кока-коли тільки на 50 $. Нині кока-колу роблять і п’ють в 200 країнах
світу.
Клейкі папірці для
заміток (Post-іt Notes)
Клейкі папірці
з’явилися в результаті невдалого експерименту по посиленню стійкості клею. В
1968 році співробітник дослідницької лабораторії компанії 3M намагався
поліпшити якість клейкої стрічки (скотча). Він одержав щільний клей, що не
усмоктувався в склеюючі поверхні і зовсім не підходив для виробництва скотча.
Дослідник не знав, яким чином можна використати новий сорт клею. Через чотири
роки, його колега, який у вільний час співав у церковному хорі, був
роздратований тим, що закладки в книзі псалмів, увесь час випадали. Тоді ж він
згадав про клей, що міг би закріплювати паперові закладки, не пошкоджуючи
сторінок книги. В 1980 році Post-іt Notes були вперше випущені в продаж.
Гума
В 1844 році винахідник
Чарльз Гудійр (Charles Goodyear) випадково відкрив рецепт виготовлення гуми, що
не розм’якшується в жарі й не стає тендітною на морозі. Нова технологія
одержала назву вулканізації. Гудійр, багато років безуспішно намагався
поліпшити якість гуми, у ту пору вкрай примхливого й незручного матеріалу, один
раз випадково нагрів суміш каучуку й сірки на кухонній плиті. Відкриття процесу
вулканізації гуми стало поштовхом для розвитку електропромисловості, тому що
гума є прекрасним ізоляційним матеріалом.
Візок для супермаркету
Торговець Сільван
Голдман (Sylvan Goldman) винайшов перший візок для покупок в 1936 році. Голдман
був власником великого продовольчого магазину в місті Оклахома-Сіті й помітив,
що покупці відмовляються купувати деякі товари, тому що їх важко нести.
Відкриття було випадковим: Голдман звернув увагу, як одна жінка-покупець
поставила важку сумку на іграшкову машину, яку її син котив на мотузочці.
Торговець спершу прилаштував до звичайного кошика невеликі коліщата, а потім
залучив до винаходу механіків і створив прототип сучасного візка. Масовий
випуск цього пристрою був початий в 1947 році. Винахід візка дозволив створити
новий вид магазина – супермаркет.
Мішок для сміття
Гаррі Василюк (Harry
Wasylyk) (напевно родом з України:)) в 1950 році винайшов перший мішок для
сміття. Василюк був винахідником й інженером й один раз до нього звернувся
муніципалітет міста, що поставив завдання: зробити так, щоб побутові відходи не
висипалися в процесі завантаження сміттєзбиральних машин. Василюк довгий час
роздумував над створенням подоби пилососа, але рішення прийшло раптово. Хтось
із його знайомих або домашніх (версії розходяться) кинув фразу: "Мені потрібна
сумка для сміття!”. Василюк зміркував, що для операцій зі сміттям варто
використати одноразові мішки й запропонував робити їх з поліетилену. Першим
пластикові мішки для сміття став використовувати шпи міста Вінніпегу.
Перші мішки для сміття, призначені для приватних осіб, з’явилися в 1960-і роки.
|